Загальні питання проведення державної
підсумкової атестації в 9 класі
Державна підсумкова атестація з української
мови за курс базової школи у дев’ятому класі традиційно проводиться у формі
текстуального диктанту, який є основною формою перевірки орфографічної (тобто
уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила і словникові
слова, визначені для запам'ятовування) та пунктуаційної (тобто вміння
використовувати розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації)
грамотності учнів. Також перевірці під час
державної підсумкової атестації підлягає вміння дев’ятикласників належним чином
оформлювати роботу.
Час написання роботи й обсяг текстів для диктанту
Обсяг текстів для контрольних
диктантів чітко визначено чинною програмою з української мови: у дев’ятому
класі це має бути текст на 140-160 слів (на перший показник слід орієнтуватися
на початку навчального року, на другий – у його кінці). Для написання
контрольного диктанту відводиться 30-35 хвилин. Оскільки державна підсумкова
атестація з української мови триває одну астрономічну годину (тобто шістдесят
хвилин) і не є рядовою контрольною роботою, а підсумовує знання, уміння й
навички школярів за дев’ять років їхнього навчання, тому тексти державної
підсумкової атестації містять по 165-185 слів (як самостійних, так і
службових).
Методика
проведення державної підсумкової атестації
з української
мови в дев’ятому класі
Методика проведення диктанту є
традиційною, узвичаєною, виробленою у своїх головних рисах, проте проведення
державної підсумкової атестації у формі диктанту має певні особливості.
Вид роботи й назву тексту вчитель
записує на дошці. Спочатку вчитель читає весь текст, після чого не дає ніяких
пояснень щодо його змісту, правописних особливостей та тлумачення значень
використаних у ньому слів (з огляду на те, що тексти адаптовано для навчальних
потреб, у них практично відсутня так звана авторська пунктуація, немає
діалектизмів, застарілих слів, складної зі значеннєвого погляду, а тому
малозрозумілої для учнів лексики тощо). Учитель може давати тільки коментарі
формального характеру, як-от: розміщення заголовку, запис автора чи джерела
тексту та ін.
Після прочитання всього тексту
вчитель читає перше речення повністю, а учні тільки уважно слухають його. Далі
це саме речення диктується для запису частинами, причому кожна частина, як
правило, читається тільки один раз (частиною в цьому випадку слід вважати
словосполучення з двох-п’яти слів або частину складного речення приблизно з
тією ж кількістю слів). Учитель може повторно прочитати частину речення, якщо
вона велика за обсягом, у ній змінено нормативний порядок слів або під дією певних
зовнішніх чинників учні недочули якогось слова або словосполучення). Після того
як учні запишуть усе речення, його слід прочитати повністю повторно, щоб
атестовані мали змогу перевірити записане.
У такий спосіб диктується кожне
речення тексту. Учитель обов’язково вказує місце поділу тексту на абзаци. Після
запису всього тексту він читає його ще раз від початку до кінця, роблячи паузи
між реченнями, дещо триваліші від звичайних, і надаючи цим самим змогу учням
ретельно перевірити написане й усунути можливі помилки. Текст слід диктувати
виразно, відповідно до норм літературної мови, з правильним наголошуванням слів
та інтонуванням звукового потоку, у такому темпі, щоб учні встигали вільно його
записувати.
Після повторного читання всього
тексту диктанти збираються. Часу для додаткової перевірки виділяти не слід:
сумніви щодо правописного оформлення роботи учні повинні вирішувати в процесі
написання.
Оформлення роботи
Окремого коментування потребують
надтекстові та післятекстові записи. У верхній лівій частині титульної сторінки
подвійного аркуша (в лінію) неодмінно ставиться штамп загальноосвітнього
навчального закладу; на ньому зазначається дата). Починають робити записи на
сьомому рядку титульної сторінки:
Робота
на
державну підсумкову атестацію
з української мови
за
курс базової школи
учня
(учениці) 9-А класу
(прізвище, ім’я та по батькові у
формі родового відмінка)
Рекомендується
записувати автора чи джерело після тексту в наступному рядку праворуч з великої
літери, не ставлячи після запису крапку (тобто оформлення такого запису має
бути таким, як і в збірникові диктантів; зразки наводяться нижче).
На
другій сторінці на перших двох рядках записується вид роботи та назва тексту:
Диктант
Скіфська
пектораль
Після
заголовків крапка не ставиться. Кількість слів у тексті в кінці роботи не
зазначається.
Учні виконують роботу кульковою
ручкою з синім (або його відтінками) чорнилом.
Перевірка й оцінювання робіт
Диктант,
як це і визначено чинною програмою з української мови, оцінюється однією
оцінкою на підставі таких критеріїв:
·
орфографічні та пунктуаційні помилки обраховуються разом
і оцінюються однаково;
·
помилки в слові, яке повторюється в диктанті кілька
разів, вважаються однією помилкою; помилки на те саме правило, але в різних
словах та різних реченнях вважаються різними помилками;
·
розрізняють грубі та негрубі помилки; до негрубих помилок
відносять: винятки з усіх правил; написання великої літери в складних власних
назвах; правопис прислівників, утворених від іменників з прийменниками; у
випадках, що вимагають розрізнення не
і ні (у сполученнях на кшталт не хто інший, як....; не що інше, як...;
ніхто інший не...; ніщо інше не...); заміна одного співвідносного
розділового знака іншим); під час остаточного обрахунку помилок дві негрубі
помилки вважаються однією грубою;
·
за наявності в диктанті більше п’яти виправлень оцінка
знижується на один бал;
·
орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, вивчення
яких не передбачено шкільною програмою, виправляються, але не враховуються;
також не враховуються помилки у відтворенні так званої авторської пунктуації.
Нормативи оцінювання
диктанту
|
Бали
|
Кількість помилок
|
|
1
|
15-16 і більше
|
|
2
|
13-14
|
|
3
|
11-12
|
|
4
|
9-10
|
|
5
|
7-8
|
|
6
|
5-6
|
|
7
|
4
|
|
8
|
3
|
|
9
|
1+1 (негруба)-2
|
|
10
|
1
|
|
11
|
1 (негруба)
|
|
12
|
–
|
