Школа громадянського становлення

Школа громадянського   становлення.  Формування національної свідомості, патріотизму в позакласній діяльності учнів

                                                 Громадянське виховання – це      виховання

                                            на громадянських ідеях.    А ідеї – то святині,

                            здобуті,  вистраждані    людством…

                                                                                   В.О. Сухомлинський

Громадянське виховання– це цілісна система, що охоплює всі сфери діяльності, сприяє вихованню свідомості, демократичних цінностей, поваги до принципів і правил життя суспільства . Серед них:

- формування потреби та уміння жити в громадянському суспільстві;

- готовність розвивати демократичне громадянське суспільство в Україні;

- виховання громадянського обов'язку перед країною, суспільством;

- виховання любові до рідного краю, свого народу, держави;

- формування національних світоглядних позицій, ідей, поглядів і переконань;

- виховання шанобливого ставлення до національних святинь, української мови, історії та культури всіх народів, що проживають в Україні

Основними формами патріотичного виховання школярів є:

- інформаційно-масові ( години спілкування, дискусії, диспути, конференції, “круглі столи”, інтелектуальні аукціони, ринги, вікторини, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії держави і права, створення книг);

- діяльнісно-практичні (творчі групи, екскурсії, свята, ігри-драматизації, огляди-конкурси);

- інтегративні (шкільні клуби, фестивалі, гуртки);

- діалогічні  (бесіди, міжрольове спілкування);

- індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота );

- наочні ( виставки дитячої творчості, книжкові виставки )   

Формуванню національної свідомості, патріотизму сприяє  позакласна діяльність школярів.

Виховний захід «Пам'ять народу!» 

( присвячений 26 листопада – Дню пам'яті жертв голодомору та політичних репресій)

Немо в прокляття ожива

Рік тридцять третій...

                                                                            Голод... голод..." (Б. Олександрів)

Мета: ознайомити учнів із жахливими роками голодомору в Україні, викликати співчуття до долі людей, які жили в ті тяжкі часи, виховувати громадянську свідомість, прагнення зберігати в пам'яті історію рідного народу.

Обладнання: стінгазети, ілюстрації, хліб-сіль на рушнику, виставка книг, свічка, відеокліп О.Білозір «Свіча», документальний фільм «Голод 33».

         Хід заходу

І. Вступ. Хліб — усьому голова (муз. фон)

В1.З давніх-давен хліб належить до особливо шанованих символів в Україні. В урочистості або під час знаменних подій паляниця мала неодмінно лежати на столі. Недаремно в народі кажуть: «Хліб — усьому голова», «Без хліба немає обіда» .

В2. Ніхто сьогодні не може назвати імені тієї великої людини, яка винайшла хлібопечення, того, хто змолов зерно, виготовивши борошно, а потім спік із тіста в гарячій печі запашний, духмяний коровай чи паляницю.

В1.Та не тільки хліб випікали у сім'ях. Скільки існує різних смачних хлібних виробів! У неділю і свята з житнього або пшеничного борошна пекли пампушки,коржі, млинці, пиріжки з сиром, маком, картоплею, капустою, ягодами.

В2.Довгий і нелегкий шлях від пшеничного колоска до смачного короваю. Він ніколи не діставався легко. Шматок хліба для бідної людини завжди був дорогоцінним скарбом.

1.Хліб - усьому голова.

Так в народі кажуть.

Хліб –це мир, любов, життя,

Хліб - це наша радість.

2.Хліб - багатство найцінніше,

Гість жаданий в хаті

З тих часів, коли навчились

Його виробляти.

3.Йшли роки, мінялись люди,

Цінності губились.

Тільки хліб — незгубна цінність,

В ньому наша сила.

4.Хліб — усьому голова.

Хліб — як сонце, кажуть,

Хліб - це спокій, мир, життя.

Хліб - це справжня радість.

В1.Що може бути цінніше хліба? Адже ніякий шматок золота не переважить крихту хліба!

В2. Є тільки одне слово рівноцінне слову „ хліб". Це слово - життя. Бо життя людське — найсокровенніший дар Божий, і кожне — дорожче над усі цінності земні й небесні, кожне має зберегтися в пам’яті поколінь і нинішніх, і грядущих.

В1.Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором.

В2. Бо був на нашій рідній Україні час, коли хліб людям тільки снився.

Лише в мареннях приходив. Час, коли такі хлопчики й дівчатка, як оце ви, не бачили хліба у вічі.

В1.Мова сьогодні йтиме про 1932-1933 роки...Роки пам'ятні,  незабутні,  страшні, найчорніші роки в історії України , коли загинули мільйони українців,  – роки голодомору.

В2.Це наша історія. Ми не можемо її викреслити з нашої пам'яті. Ми не можемо це забути…

(Перегляд документального фільму «Голод 33»)

В1. Сьогодні поширена думка, що говорити про голод – це озиратися назад, це блукати десь серед могил. Ми повинні дивитися у завтрашній день, а не озиратися назад. А що ми там знайдемо?

 В2. То чи треба сьогодні говорити про голод? Озиратися в минуле треба кожному.

 Дмитро Білоус «Ти кажеш, не було голодомору?»

1.Ти кажеш, не було голодомору?

І не було голодного села?

А бачив ти в селі пусту комору,

З якої зерно вимели до тла?

2.Як навіть вариво виймали з печі

І забирали прямо із горшків,

Окрайці виривали з рук малечі

І з торбинок нужденних стариків?

3.Ти кажеш, не було голодомору?

Чому ж тоді, як був і урожай,

Усе суціль викачували з двору,-

Греби, нічого людям не лишай!

4.Хто ж села, вимерлі на Україні,

Російським людом поспіль заселяв?

Хто? На чиєму це лежить сумлінні?

Імперський молох світ нам затуляв!

5.Я бачив сам у ту зловісну пору

І пухлих, і померлих на шляхах.

І досі ще стоять мені в очах…

А кажеш – не було голодомору!

ІІ. Що таке Голодомор?

В1.У світі сталося багато трагедій. Страшних трагедій. Так, були різні війни, катастрофи, які забирали життя людей.

В2. Коли люди гинуть від стихійного лиха - це одне. Коли люди гинуть на війні, захищаючи свою Батьківщину від ворога, - це друге. Але коли люди гинуть від голоду - це зовсім інше. Особливо - голоду штучного, навмисно створеного .

В1.Адже немає страшнішої смерті, ніж повільна смерть від голоду. А так умирала майже вся Україна.

В2.Країна, яка завжди була багата на родючу землю і на хліб,  країна, яку називали "житницею Європи".

В1. ПодіЇ, які відбувались в 30-роках XX століття  отримали назву голодомор.   Це слово буквально означає  «морити голодом людей».

В2.У ті часи жертвами ставали не окремі люди, винищувалися цілі села. Від голоду помирали і старі, і молоді. Найстрашніше - помирали діти. У вересні 1933 року за шкільні парти не сіли близько двох третин учнів. Не дожили до першого дзвоника. Саме так влада вчинила з мільйонами українців у ті далекі 30-ті роки минулого століття.  

Тарас Федюк «Навмисний голод»

1.То був страшний навмисний голод.

Стріла була така нищівна.

Щоби згромадити стодолу

Колгоспної катівні.

2.То був страшний навмисний злочин.

Такого ще земля не знала.

Закрили Україні очі.

І душу міцно зав ‘язали.

Сліпу, пустили старцювати…

3.Луна ще досі в оболонях.

Здичавіла вкраїнська хата

На березі своїх агоній.

Глуху, заставили мовчати.

А то би світ втопивсь в Славуті.

4.Як божевільна  мати хоронила

Свою дитиноньку майбутню.

Мерцями всіялося поле.

Ні хрестика і ні могили.

То був такий навмисний голод.

Чи, Боже, й Ти вже був безсилий?

ІІІ . Причини виникнення голоду

(Розповідь вчителя історії)  

У 1932 р. погодні умови склалися сприятливі і хліб, слава Богу, вродив, українці, працьовиті люди, не полінувались зібрати його. Але становище у країні було катастрофічним. Тому партійно-державна верхівка під керівництвом Й. Сталіна прийняла холоднокровне рішення: вийти з кризи шляхом конфіскації запасів зерна у хліборобній галузі. Люди чинили надзвичайний опір.  В Україні вирували справжнісінькі селянські війни – наші діди і бабусі з останніх сил захищали свій життєвий простір. Інформацію про голодомор 1932-33 років ретельно приховували, ув’язнюючи людей, які намагалися її поширювати. Все забрала влада в селян, усі фонди: продовольчий, фуражний, насіннєвий. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців.  

 В1. Голодомор  призвів до смерті мільйонів українців. Він був організований тодішнім керівництвом для того, щоб зламати опір українських хліборобів, знищити український народ.

В2. Голодомор в Україні тривав 17 місяців (з квітня 1932 року по листопад 1933 року). Ці страшні місяці народ страждав, мучився, вмирав. Кількість жертв –  1/5 частина усього населення України.   

В1.  Історики називають різні цифри жертв голодомору. Але всі вони страшні (від 7 до 10 мільйонів українських селян). У той час в Україні від голоду вмирали 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже   25 тисяч – щодня.

В2. У світі не зафіксовано голоду подібного тому. Це злочин проти людини. Це злочин проти народу. Це злочин проти всього людства. У міжнародному праві це називається геноцид.

Свічка в моєму вікні

1.Завжди роботящі руки були

 Жінок-українок… побілена хата,

 Хрещаті й мережані ще рушники,

 Садку і городу врожай багатий…

2.І мальв із трояндами мова тиха,

 Коли йшла селом череда,

 Жили… і ніщо не віяло лиха,

 Хто знав, що села торкнеться біда.

3. Був глечик завжди молока теплий, повний,

 Цілющий ще сонячний мед

 І хліб на столі, з печі вийнятий щойно,

 Від цього ніхто б не помер.

4. А доля, як пісня, глибока, тужлива,

 Як берег далекого краю ріки,

 Земля зігрівала, щедро ростила…

 чому ж бо були голодні роки?

5. Чи час був, можливо, неврожаю

 Слід шрамом на серці проліг,

 Торкнулося горе рідного краю,

 Торкнулося рідних моїх.

6. Замучені очі на все споглядали

 І жити кожен хотів,

 Їх висівки, кінський щавель рятували

7. Не пусто на цвинтарі, де правду діти,

 Валив із ніг голоду мор.

 Маленькі гробки – заховані діти…

 Це часу біль, злочин, ганебний торг.

8. Шумить і голосить отам яворина,

 Розбитих душ – зажурливий стон,

 А ще проросла колюча шипшина,

 Де вічний і вічний сон.

9. В народу є пам’ять, вона непогасна,

 Як зірка в туманному тлі…

 Коротка дорога та світла і ясна,

 Як крихітна свічка в моєму вікні.

В1. Скрізь, як говорив Т. Шевченко, „ село неначе погоріло, неначе люди подуріли".  Від голоду помирали і дорослі, і малі,  промовляючи своє останнє слово в житті - хліб .

В2 . Матері божеволіли, бо не могли порятувати своїх дітей від голодної смерті. Шматок хліба коштував стільки ж, як і саме життя.

В1. Нестерпними  було горе, біль і розпач матерів, які у відчаї страчували своїх дітей.

В2. Так, за спогадами очевидців,одна жінка помила дітей, натопила  піч маковинням, закрила лядку, «і до ранку всі діти померли».

Колискова

Ой засни, моя дитино,

Як заснула вся родина.

Спи від маку і прости

Та вже їсти не проси.

Голод більше не дістане –

Скоро сон міцний настане.

Думки в голові, як цвяхи

І снують, мов ті мурахи.

Пригорну тебе синочку,

Поховаю у садочку.

Ой! За що ж це мені люди?! –

Син перед очима всюди.

Він не виросте ніколи,

Не ходитиме до школи

Не народяться онуки,

Не зігріють бабі руки.

Ось і все... сина немає.

Тепер він мене чекає

Вже іду до тебе сину

Зачекай іще хвилину….

В1. Як страшно слухати оповідання свідків цієї трагедії, які бачили її дітьми або підлітками, а зараз стали вже зовсім старенькими бабусями й дідусями.

В2. Скільки років пройшло, але, згадуючи про голодомор, всі ці люди плачуть…

 В1. І зараз кожен, хто пережив цей страшний голод, ніколи, до кінця своїх днів, не кине і крихти хліба на землю, бо перед ними завжди будуть очі тих, хто помер від голоду у ті страшні часи.

В2. А помирали родинами…

Велика родина була у Петренків

1.Велика родина була у Петренків:

Матуся і тато, бабуня і дід,

Чотири синочки і доня Оленка —

Охочим до праці й щасливим був рід.

2.Сміялась матуся, закохана в тата,

Навчала бабуня малих онучат.

Сім'я незаможня, любов'ю багата,

Та хліба до столу завжди вистача.

3.Отак би їм жити в щасливій родині…

Аж тут тридцять третій снігами несе.

Ідуть активісти о ранній годині

Зерно відібрати, загарбати все.

4.Вже тягнуть з-за комина вузлики з маком,

І плаче матуся і бабця стара.

І падають в ноги, і просять всіляко,

А ті забирають останнє з двора.

5.«Ну як тепер бути? Забрали корову

І все до зернини. А діти, а ми?»

Ідуть тато з дідом копати в діброві

Якогось коріння посеред зими.

6. І молилась мати всім богам на світі,

І варила зерна на одній воді.

І по три зернятка віддавала дітям,

Щоб жили ще довго душі молоді.  

 7.Стояли хати у морози взуті,

Закутані у латані сніги…

А на печі в лютневій каламуті —

Замерзлі люди, наче батоги.

8.У хаті морок, нікому ховати

Мерців, яким не дошкуля зима.

І обнімає мертвих діток мати,

Вона мовчить, бо вмерла і сама!

9.На світі зосталась з великого роду

Єдина Оленка… За всіх пожила…

Залишилось з того святого народу

Лиш декілька душ із усього села.  

10. Не мовчимо! Бо з нами кожен третій,

Померлий в той страшний голодомор.

Бо з нами двадцять другий, тридцять третій

І в сорок шостім пережитий мор.

11. Не мовчимо, братове українці!

Ми ж так мовчали в пору ту тяжку,

Бо молимося хлібові, хлібинці,

Що гірко дістається на віку.

12. Не мовчимо! Доволі спати, брате,

О, сестро, сльози витирай з очей.

Не мовчимо! Не можна нам мовчати,

Бо в душах зойки тих страшних ночей.

В1. Ганебним і водночас злочинним було відверте вбивство людей за розкрадання так званої «соціалістичної власності».  

В2. Відомо, що 7 серпня 1932 р. влада прийняли постанову, яку народ назвав декретом про «п’ять колосків». 

В1. Судові органи чинили безкарно глум над селянами, масово забивали дітей, що голодні ходили по колгоспному полю і збирали колоски.

В2.Голод був нестерпним. Виснажені, маленькі рученята у передсмертній молитві звертались до Бога, просили хліба.

1. Як глухо повсюди! Як мертво, як тихо!

 З лопатою ходить обідране лихо.

В двори заглядає, до кожної хати.

Голосить над вмерлими дітками мати.

2.Квилить, ніби чайка, і руки ламає.

Ой, горе зловісне, ой, горе безкрає!...

Ні ляльки в селі, ні малого хлоп'яти...

Лиш там, на горі, хрести розіп'яті.

3. Це остання хлібина, остання..

Очі горем налиті вщерть.

Батько і діти не їли зрання

 Це остання хлібина, остання…

Після неї голодна смерть.

4.Плаче й крає, мов соломинку.

Пильно дивиться дітвора.

 Тату, їжте ось цю шкуринку,

Майте жалю до нас краплинку

Умирати вже вам пора...

5.Взяв шкуринку дідусь і плаче,

І стареча рука тремтить...

Сиве око, сліпе, незряче.

 Але серце його козаче

Б'ється рівно і хоче жить...

6.Стали кожному крихти в горлі.

 Спазми в горлі. Немає слів.

А над хатою - клекіт орлий,

А на вигоні - трупи чорні,

Там, де саваном сніг білів...

7.Пекельні цифри та слова

У серце б'ють, неначе молот.

Немов прокляття ожива

Рік тридцять третій…

Голод... голод...

8. Ні, рід наш в горі не осліп –

Ти все згадаєш, Україно,

Згадай усе ти, щоб воздать

Близьким і дальнім людоморам. ...

Хоч радість легше пам'ятать.

Та треба пам'ятать і горе.   

ІV. Вшанування пам'яті жертв голодомору

В1.Ми з болем говоримо сьогодні про генофонд українського народу, не поправно підірваний голодомором тридцять третього року.  

В2.Він  забрав у могилу  мільйони великомучеників .

В1.А пішли ж найкращі, несли в могилу найкоштовніше, що є в нації, - гени розуму, здоров’я,  милосердя й справедливості, людяності і відваги, всіх мислимих людських чеснот і талантів.

В2. Їм не ставили поминальних свічок і хрестів, їх не проводжали рідні...

В1. Тож нехай зараз  горить свічка пам' яті...

В2. Бо  доки ми пам'ятатимемо цю трагедію, вона ніколи не повториться!

Звучить відеокліп  О. Білозір «Свіча».  

В1. Підведімося, схилімо голови й пом'янімо тих, кого забрав з життя голод. В2 . Оголошується «Хвилина мовчання»

1.Хвилина мовчання сльозою горить,

Пронизує струмом немов би ця мить,

Щипає за душу, бере за живе

І дзвоном тривожним у серці гуде.

2.Я бачу той розпач безсилих людей

І погляд голодних дитячих очей,

В долоні затиснуті п'ять колосків,

Гвинтівку і вирок жорстоких катів.

3.Спустошені села, порожні хати

І сни про матусю дитя-сироти,

Яке, наче паросток роду, живе

Й натхненно шукає коріння своє.

4.Я чую той стогін крізь щільність років,

Крізь спогадів тугу померлих батьків...

У вічність нестиму сторінку сумну -

Про жертв геноциду пам'ять святу.

5.Їж, сину, хліб, та пам`ятай, що в ньому

Саме життя закладено людей.

І сонце українське, й звуки грому,

Мозольний труд і посмішка очей.

6.Їж, доню, хліб і не кидай додолу,

А підніми, коли не там лежить.

А як сідаєш, сину, мій до столу,

То пам`ятай, що хліб – це значить жить.     

7. Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.

Заплачте разом, а не наодинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

Що мали зватись гордо — українці.

8.Заплачте! Затужіть! Заголосіть!

Померлі люди стогнуть з тої днини,

Й благають: українці, донесіть

Стражденний біль голодної країни.

9.Згадайте нас — бо ми ж колись жили.

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами проросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

В1. Людина не живе в одному часі. Дорога у майбутнє пролягає через минуле.   

В2. Треба осмислити власне минуле, щоб не повторювати  його трагічних помилок.

 В1. Нехай у ваших душах залишиться цей маленький вогник свічечки, як спомин про тих, кого сьогодні немає серед нас, які померли страшною смертю. Дай, Боже, щоб це ніколи більше не повторилось!

 В2. А український народ, щоб жив, багатів, процвітав і славився по всьому світу своїм розумом, красою, щедрістю, добротою, силою!

Пісня Тараса Петриненка «Боже, Україну збережи!»     

 Виховний захід «Соборність і злагода – умови процвітання України»

Мета: розширити кругозір учнів про історію виникнення та святкування Дня Соборності України; поглибити знання учнів про історичне минуле нашої держави; прищеплювати любов і повагу до історичних та культурних надбань українського народу, інтерес до минулого; виховувати почуття національної гідності, гордості за свою Батьківщинута народ, повагу до культурних цінностей, літературної спадщини та історії власного народу.

Обладнання : проектор, на дошці великими літерами надпис 22 січня День Соборності України.

Хід заходу

І. Організаційний момент.

Вступне слово вчителя. Сьогодні День Соборності України, свято рідного краю, свято нашої держави.

Ми пишаємося, що ми – українці, а наша Вітчизна – Україна, земля, дорога та мила серцю кожного із нас. Щасливі ми, що народилися на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій славній Україні! Тут жили наші діди і прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь давнього роду українського, що сягає сивої давнини.

З одно боку виходить дівчина Західна Україна і промовляє:

Я – Західна Україна!
Горджуся й радію,
Що рідною мовою
Я володію,
Шевченковим словом
Умію писати
Слова мелодійні
І вірші складати.
З іншого боку виходить дівчина Східна Україна

Я – Східна Україна!
Де все мені в радість:
Ліси і садки.
Озера й річки,
І глибокі ставки,
Лани неосяжні,
І гори, й долини,
Цвіт білосніжний
У лузі калини.
В душі моїй солодко
Грає сопілка,
Бо я з України,
Бо я - українка!

Західна Україна (з гордістю)

Бо – я – Українка!

До Українок підходить дівчина

Одна Батьківщина, і двох не буває, 
Місця, де родилися, завжди святі. 
Хто рідну оселю свою забуває, 
Той долі не знайде в житті.

  Виходить хлопець

Ой ти, ненька-Україно,
Я тебе кохаю,
У свiтi кращої країни
Я не знаю.
Чорне море, степ широкий,
Зеленi Карпати,
I пiд небом синьооким
Стежина до хати.

Ось тому сьогоднi треба
Нам i нашим дiтям
Пiд блакитним мирним небом
За неньку радiти.

Дівчина  до Українок

Обніміться ж,сестри, мої,

Молю вас, благаю!

І не дайте Чорній Силі

Вас роз’єднати!

Хлопець промовляє

Я вірю, Вітчизно, ти станеш на ноги,

Махнуть золотистим крилом рушники,

І щастя затьмить всі печалі й тривоги

На вічні роки і прийдешні віки!

ІІ. Оголошення теми  виховної години. 

Вчитель. Так, дійсно - це все про нашу рідну Україну. І сьогодні ми поговоримо з вами про визначну дату в історії нашої держави – День Соборності України.

Так трапилось, що протягом багатьох століть розвитку Україна не мала власної державності і єдиної території. Українські землі в різні періоди належали багатьом державам: найбільше Росії, Литві, Речі Посполитій, а потім Польщі, Австро -Угорщині, а згодом Румунії, Чехословаччині.

Та державне відродження України розпочалося ще за часів першої світової війни.

У 1917 році у Наддніпрянській Україні розпочалася національна революція. В результаті неї було проголошено створення Української Народної Республіки та обрано першого президента Михайла Грушевського.

Подібні процеси відбувалися і в Галичині. Згодом у жовтні 1918 року була проголошена Західно -Українська народна Держава на території Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Головою Ради став Євген Петрушевич. А вже через рік, 22 січня 1919 року, у Києві відбулося урочисте проголошення злуки Західно-Української Народної Республіки в єдину Українську Народну Республіку. Відбувалося це на  Софійській площі в Києві. Її заповнили десятки тисяч жителів.

Від того часу воєдино злилися століттями відірвані одна від одної частини єдиної України. Відбулося об‘єднання українських земель, а разом з тим – українських традицій, звичаїв, мови, що мало велике історичне значення для українського народу.

Вчитель. Діти, а хто мені скаже, що таке Україна?

(Вправа «Мікрофон», діти передають прапорець і говорять про Україну)

1 учень. Україна – рідний край! Поле, річка, синій гай.

Любо стежкою іти. Тут живемо я і ти.

2 учень. Україна – це наша земля, рідний край, де ми народилися.

Її багатства –це хліб і цукор, сталь і вугілля, літаки і комп`ютери.

3 учень. А ще тихі озера, калинові гаї,

народні пісні, наша рідна домівка.

4 учень. Україна - це безкраї лани пшениці, квітучі поля льону, вишневі сади. Це гори Карпати і шахти Донбасу.

5 учень. Україна – це розкішний вінок із калини,

барвінку і м`яти. Україна – це пам`ять про минуле і сучасне.

6 учень. Україна – це земля, де ми живемо, де живуть наші батьки,

де жили наші предки.

7 учень. Україна... рідний край, золота чарівна сторона. Україна – це велика держава. Вона в усьому, що оточує нас:у місяці, у зорях, стежці, якою ми йдемо до школи.

8 учень. Україна – це древній Київ і широкий Дніпро – Славутич,

що несе свої води у Чорне море.

Кліп-презентація про Україну

Декламується поезія В. Сосюри «Любіть Україну»

Читець 1:

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води,

в годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди!..

Любіть Україну у сні й наяву,

вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну.

Між братніх народів, мов садом рясним,

сіяє вона над віками…

Любіть Україну всім серцем своїм

і всіми своїми ділами!..

Читець 2:

Для нас вона в світі єдина, одна,

в просторів солодкому чарі…

Вона у зірках і у вербах вона,

і в кожному серця ударі…

У квітці, в пташині, в електровогнях,

у пісні у кожній, у думі,

в дитячій усмішці, в дівочих очах,

і в стягів багряному шумі…

Як та купина, що горить – не згора,

живе у стежках, у дібровах,

у зойках гудків, і у хвилях Дніпра,

і в хмарах отих пурпурових.

Вчитель. Якою рисою характеру має бути наділений кожен українець, щоб створити єдину державу? Ця риса є основою для єдності нашої держави.

П А Т Р І О Т(  Слайд 1 )

Вчитель. Діти, а хто ж такий патріот? (Діти відповідають). Ось тлумачення слова «патріотизм». Патріотизм – любов до батьківщини, до свого народу, відповідальність за долю народу, готовність служити його  інтересам.( Слайд 2)

Вчитель. Підніміть руки хто себе вважає патріотом? (Діти піднімають). А чому? Прокоментуйте? (Діти відповідають чому вони патріоти.) Усі ми любимо свою вітчизну. І патріот – людина, що любить і поважає рідну землю, шанує її традиції. А тепер назвіть людські цінності, які має обов’язково патріот. Давайте до перших літер слова патріот доберемо ці якості. ( Слайд 3-4)

П – привітність

А – активність

Т – терплячість

Р – радісність

І – ініціативність

О – обов’язковість, організованість

Т – творчість, толерантність, товаристськість.

Вчитель. Так, дійсно, якби всі люди були патріотами своєї держави то неодмінно б ми б завжди були єдині.

Якось батько зібрав синів і сказав: «Сини мої! Живіть у мирі й злагоді, і тоді жоден ворог вам не страшний, ніхто не зможе вас здолати». Сини стали заперечувати. Кожен вважав, що зуміє побороти ворога самотужки. «Невже ви думаєте, що здолаєте ворога, коли кожен із вас, як та гілка, яку вітер хилить у різні боки, а як сильніше дмухне – то й зламає? – мовив батько. – Ось спробуйте зламати цей пучок гілля. Що, не можете? Тож запам’ятайте: нікому ще не вдалося перемогти людей, які тримаються одне за одного, як ці гілки». (Слайд 5)

Вчитель. 22 січня - День соборності України. ( Слайд 6)

Щороку 22 сiчня весь український народ iз вдячністю згадує тих героїв, якi боролися за об’єднання усiх нацiонально-демократичних сил українства, хто словом i ділом намагався вiдродити незалежну Соборну Українську державу. Ідея всеукраїнської єдності формувалася ще з часiв Київської Русi, Галицько-Волинської держави, Запорізької Січі, Визвольної вiйни пiд проводом Богдана Хмельницького, Гетьманщини.

Та реалiзувалась ця мрiя внаслiдок української революцiї 1917-1920 рокiв, пiд час якої з великою силою розкрилися свободолюбство i нацiональний дух українського народу, утворилися двi демократичнi держави – Українська Народна Республiка (УНР) та Західноукраїнська Республiка (ЗУНР). Нажаль, двi роз’єднанi держави не могли iснувати як єдиний полiтичний, економiчний органiзм, цьому заважав ряд причин. Не зважаючи на перешкоди, народ України не полишав прагнення до соборизацiї всiх українських земель у власнiй державі.

01 грудня 1918 року представники державного Секретаріату ЗУНР – К.Левицький, Л.Цегелоський, члени Директорiї – В.Винниченко, С.Петлюра, П.Андрiєвський, Ф.Швець пiдписали у Фастовi Предвступний договiр про майбутнє об’єднання двох республiк. Цей договiр став першим i основним актом соборностi, викликав схвалення українського загалу.

03 сiчня 1919 року на першому засіданнi Української Народної ради було одностайно прийнято Ухвалу про злуку ЗУНР i УНР. Часописи пiдкреслювали, що тим самим зроблено перший крок на шляху до соборностi українських земель.

Директорія i Рада Народних Мiнiстрiв призначила святкування об’єднання УНР i ЗУНР на 22 сiчня. Мабуть, ця дата не була випадковою, адже вказаний день збiгався з рiчницею iсторичного IV Унiверсалу Цетральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалася самостiйною, незалежною державою, отже вiн мав стати днем подвiйного всенародного свята – Незалежностi i Соборностi.

22 сiчня 1919 року на Софіївській площi, бiля пам’ятника гетьману Богдану Хмельницькому, у присутностi десяткiв тисяч киян лiдери УНР і повноважна делегація ЗУНР заявили про свiй непохитний намiр збудувати єдину соборну Українську державу.

З раннього ранку мiсто набуло святкового вигляду. На будинках державних установ майорiли нацiональнi синьо-жовтi прапори, Софiївський майдан прикрашала трiумфальна арка зі старовинними гербами України і Галичини.

В Актi злуки проголошувалося: «Однинi воєдино вливаються століттями відiрванi одна від одної частини Єдиної України, Захiдноукраїнська Народна Республiка (Галичина, Буковина Угорська Русь) i Надднiпрянська Велика Україна. Здiйснилися вiковiчнi мрiї, якими жили, i за якi вмирали кращi сини України. Однинi є єдина, незалежна Українська Республіка».

Вчитель.

Соборність – це символ. Символ боротьби за волю. Порозуміння між людьми. І часточка надії і віри у майбутнє.

Віримо, що територіальна цілісність України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки залишатиметься непорушною. Маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою пишатимуться наші нащадки.

Учень

Україно, соборна державо,

Сонцесяйна колиско моя,

Ні, не вмерла й не вмре твоя слава,

Завойована в чесних боях.

Учень

Ти не загинеш, Україно!

І мова прадідів твоя,

Що кожне слово в ній – перлина,

Не вмре повік!

Учень

Ми вірим в майбутнє твоє, Україно!

Говорять сьогодні дорослі й малі.

Бо ти в нас – найкраща, бо ти в нас єдина,

Немає такої, як ти, на землі.

Закріплення.

Вчитель. А тепер давайте ми з вами дамо відповідь на питання: «Що я знаю про свою Батьківщину?»

1.     Основний закон України. (Конституція).

2.     Як співають і слухають Гімн? (Стоячи).

3.     Синій колір українського прапора символізує...(небо)

4.     Скільки кольорів має український прапор? (Два).

5.     Державний герб України. (Тризуб).

6.     Столиця України. (Київ).

7.     Найголовніша пісня України. (Гімн).

8.     Найрідніше, найдорожче, найкраще місце на землі. (Батьківщина).

9.     Українці здавна мали свій одяг. (Національний)

10.                       Жовтий колір прапора - це колір...(зерна)

11.                       Державною мовою України є мова...(українська)

12.                       Хто був, є і залишається в серцях українців Кобзарем? (Шевченко).

13.                       .Коли Україна здобула незалежність?(24 серпня 1991 року)

14.                        У якому році  було прийнято Конституцію суверенної України? (28 червня 1996 року).

15.                       У якому році суверенна Україна ввела свою грошову одиницю? (. Гривня – національна валюта незалежної України. В обіг гривня ввійшла згідно з Указом Президента України Леоніда Кучми «Про грошову реформу в Україні» від 25 серпня 1996. Грошова реформа в Україні проводилася 2—16 вересня 1996 року, і з того часу гривня є грошовою одиницею України).

16.                       Ми, українці, гордо називаємо себе козаками. Що означає слово козак? (Слово козак у перекладі із тюркского означає воїн, вершник).

17.                       Хто є Головнокомандуючим Збройних Сил України? (Президент України є Головнокомандуючим Збройних сил України).

18.                       Назвіть першого й останнього гетьманів України. (Першим гетьманом вважають Дмитра Вишневецького, останнім гетьманом – Кирила Розумовського).

19.                       Назвіть найвідомішу поетичну збірку, яка має переклади  147 мовами народів світу. («Кобзар» Т.Г. Шевченка).

20.                       Вважається, що на території нашої держави знаходиться географічний центр Європи.                                                                                               У якому місті?Поблизу села Ділове неподалік від Рахова, Україна).

·         Ото ж ви молодці. Добре впоралися із завданням. Можна вважати вас патріотами нашої держави.

Не дивлячись на те, що відбувається зараз в Україні, я сподіваюсь, що майбутнє нашої держави буде створене кращими людьми, а ці люди це ви, які є патріотами нашої держави.

Тому я вірю.

Я вірю, Вітчизно, ти станеш на ноги,
Махнуть золотистим крилом рушники,
І щастя затмить всі печалі й тривоги
На вічні роки і прийдешні віки!

Я бачу квітучу, щасливу країну,

Де кожна людина працює, творить,

Де можна навчатись, кохати, радіти,

Де кожна хвилина — то святості мить.

·         Практичне завдання «Голуб миру».

Вчитель. Зараз кожен учень отримав гарного голуба, який символізує мир на нашій планеті, в центрі якого ви напишете побажання, якою повинна бути наша країна, все це ми розмістимо навколо карти України, щоб наша Батьківщина була завжди захищена миром і злагодою, радісним і щасливим життям А голуб миру буде її охороняти.

Ми будемо завжди пам’ятати, що є громадянами своєї милої України, ми її патріоти, а тому ми все зробимо для того, щоб Вітчизна наша процвітала, була могутньою державою. А ви будете старанно вчитись, трудитись на благо Вітчизни.

(Діти на птахах пишуть слова вдячності любові до України, побажання та кріплять навколо обрисів України своїх голубків)

Підсумки.

Наше свято підійшло до кінця. Сердечно бажаємо вам міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє України!

Звучить пісня «Україна – це ти» (Тіна Кароль)

 Конкурс  знавців  творчості  Т. Шевченка  « З Шевченком  у  серці»

Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Т. Шевченка, розвивати творчі здібності, пам’ять  школярів, а  також  швидко  орієнтуватися  в  матеріалі, у  завданнях, чітко  формулювати  відповіді  на  запитання, логічне  й  образне  мислення;  виховувати любов та повагу до творчої  спадщини  Т.Г. Шевченка, рідної мови, рідної  землі, культури.

                                                                   

                     Хід заходу :

Звучить  пісня  «Реве  та  стогне  Дніпр  широкий»

 На  дошці  висловлювання  українських письменників, іноземних  громадських  і  культурних  діячів:

Тарас Шевченко! Досить було однієї людини, щоб урятувати цілу націю.

                                                                                                           О. Вишня

Народ   Шевченка    не  забуває  і   ніколи   не забуде. Поет   живе   в серцях   свого   народу.

                                                                                               Максим Рильський Шевченко  цілком  заслуговує  на почесті, якими  оточується. Він  був більше, ніж  українець — він  був державним  мужем  і  громадянином світу. Він  був  більше, ніж  поет — він  був  хоробрим  войовником  за права і  волю  людей.

                                                                         Ліндон  Джонсон, президент США

    Любіть  свою  Батьківщину  і  рідну мову  так, як  любив  покійний  Тарас Шевченко. Для  його  пам’яті  це буде  найкращою  нагородою   і нерукотворним   пам’ятником.

                                                                                                         А. Р. Церетелі

     І. Вступне  слово вчителя.

   Доброго  дня, дорогі  друзі! Ми  раді  вітати  вас  на  конкурсі  знавців  творчості  Тараса  Григоровича  Шевченка  « З  Шевченком  у  серці».09 березня  кожного  року – особлива  дата  в  нашій  країні. В  цей  день  Україна  вшановує  свого  Великого  Кобзаря.  Т.Г.Шевченко прожив 47 років. Його життя нагадує нам спалах зірки, але зірки, що не згасає, а розгорається. Дата народження і дата смерті стоять поряд, але між ними - роки життя талановитої людини, що стала славою і гордістю українського народу.

Учні

1.Кобзарем його ми звемо,

Так від роду і до роду

Кожний вірш свій і поему

Він присвячував народу.

Чисту матір і дитину

він прославив серцем чистим,

Всю осяяв Україну

поглядом він променистим.

2. Благословен той день і час,

 Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами.

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами.

3.І ось настав той день і час,

І розіллялась, мов медами,

Земля, що освятив Тарас

Своїми муками-ділами.

Земля, що окропив Тарас

Громовозвукими словами.

4.Отче наш, Тарасе всемогучий,

Що створив нас генієм своїм,

На моїй землі, як правда сущий

Б’ющий у неправду, наче грім.

Ти, як небо, став широкоплечо

Над літами, що упали в грузь,

Віку двадцять першого предтечо,

Я на тебе одного молюсь.

5. Уже достигли полуниці,

Росу вечірню трави п’ють,

 І в ароматі медуниці

Хрущі шевченківські гудуть.

Нема співця, о ні, він з нами,

Його пісні, його любов!

Його це місяць над садами

У сяйві тихому зійшов.

І все, здається, я клянуся,

Крізь сяйво місяця бліде

До мене рідний, добровусий 

Тарас Григорович іде…

6. Ти перед нами стоїш, як світоч,

Ти перед нами гориш і світиш,

 Ти перед нами, ти серед нас,

Бо допалав ти , але не згас.

В грудях народу, у кожній жилці,

В грудях народу, у кожній гілці,

У кожній хвильці  т вого Дніпра,

Цвіте твій голос і не вмира!

 ІІ. Хід  конкурсу.

Вчитель. Сьогодні ми ще раз переконаємося у тому, що життя нашого поета дивне, відчуємо всю красу і неповторність поетичного слова геніальної людини всієї України - Т.Г.Шевченка, а проходить все це буде у формі змагання, де ви зможете продемонструвати нам свої знання, довести свою першість і здобути право називатися знавцем творчості Шевченка.

У конкурсі беруть участь дві команди (учні 5-Б та 5-В класів). Кожна з команд повинна представити себе. Оцінювати змагання буде компетентне журі, яке слідкуватиме за проведенням і визначатиме переможця. Оголошуємо склад журі:

А зараз запрошуємо учасників змагань до презентації своїх команд.

(виступи команд)

1 тур. «Цікаві  цифри»

( Команди  отримують  картки  з  цифрами)

1814 –

1840 - 

1838 –

1861 –

2 тур. «Літературна  спадщина  Кобзаря»

( На  листках  рядки  з  віршів  Т.Шевченка. Завдання: зібрати  уривок  із  вірша, згадати  назву  твору)

Команда 1.

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Команда 2.

Поклала мати коло хати

Маленьких діточок своїх;

Сама заснула коло їх.

Затихло все, тілько дівчата

Та соловейко не затих.

( Вірш «Садок  вишневий  коло  хати»)

Команда 1.

За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилає

І сонце спатоньки зове

У синє море: покриває

Рожевою пеленою,

Мов мати дитину.

Команда 2.

А туман, неначе ворог,

Закриває море

І хмароньку рожевую,

І тьму за собою

Розстилає туман сивий,

І тьмою німою…

(Вірш «За  сонцем  хмаронька  пливе»)

3 тур. «Склади  картину»

(Командам  даються репродукція  картини «Катерина» Т.Шевченка, ілюстрація  до  вірша «Мені  тринадцятий  минало…», розрізані  на  рівні  квадрати. Завдання: скласти  картину, визначити  її  назву)  

   

Вчитель. Зараз  ми  переглянемо  презентацію «Тарас Шевченко – художник».

4 тур. «Розв’яжи  ребус».

  ПО                                    ,,

(Заповіт)

                             і  а           ,

                    

                       ів

(Канів)

                  Р   З

   

                             Р ( Кобзар)

             

                          Р

(Кобзар)

5 тур. «Найкращий  читець  творів  Т.Шевченка».

Гра «Шевченківська  вікторина» для  вболівальників.

1.Назвіть автора повісті «Тарасові шляхи» (О.Іваненко)

2.За вказаними цифрами назвіть вірш, який тут зашифровано:10, 1, 20, 19, 3, 12, 23. («Заповіт»).

3.Село, в якому провів дитинство Шевченко (Кирилівка).

4.Майстер живописних справ, у якого навчався і працював молодий Шевченко (Ширяєв).

5.Визначте віршовий розмір поезії «Реве та стогне Дніпр широкий». (чотиристопний ямб).

6.Ім’я сестри, яка була для Шевченка другою матір’ю (Катерина).

7.Художник-земляк, з яким Шевченко зустрівся у Літньому саду (Сошенко).

8.Великий російський художник, наставник і друг Шевченка (Брюллов).

9.Дата перепоховання Шевченка (22 травня 1861 рік).

10.Зараз ця гора називається Тарасова. А яка її попередня назва? (Чернеча). 

ІІІ. Підсумок  заходу.

Журі підводить підсумки конкурсу знавців творчості Шевченка.

Учні:

1.Над широким Дніпром у промінні блакить

І висока, і тиха могила. 

В тій могилі співець незабутній лежить,

Що народу віддав свої сили.

2.Що народу віддав своє серце й пісні,

Свої мрії, прозорі, досвітні.

А навколо лани вдалині, вдалині,

Розлетілись, як птиці блакитні.

3.  Спи спокійно, поет! Образ сонячний твій

Ні зітерти ні бурі, ні часу.

В українській сім’ї, славній, вольній, новій

Ми тебе не забудем , Тарасе ! 

4.Збулись твої слова пророчі,

І час оновлення настав         

І темні просвітились очі,

 Вчорашній раб всесильним став !

5.Вперед , брати ! Все далі й далі,

Як тихий надвечірній спів,

Нам сяє в радості й печалі 

Ясний Шевченків «Заповіт» !. 

                         

Вчитель. Минуло багато років від дня народження Т.Г. Шевченка — славного сина українського народу, але й сьогодні його слово живе між нами. Шевченко — це наша душа, наша мудрість, наша сила. Які б нещастя  і муки не випадали на долю нашого народу, він вистоїть, якщо з ним буде Шевченко, його слово.  

Показ  презентації « Вшанування  Т.Шевченка  в  Україні, у  світі»

Вчитель. Він завжди підтримував і підтримуватиме нас, додаватиме снаги. Тож нехай «Заповіт» Великого Кобзаря стане заповітом для нас у спразі збереження мови народу, звичаїв, пісень. Нехай вогонь його душі запалить у ваших серцях  іскру Віри, Надії, Любові до рідної землі, свого народу.

(Звучить мелодія «Заповіту»)

 

Інтелектуальна гра з української мови  «Рідне слово»   

Без слова рідного земля –

як без батьків дитина.

П. Загребельний

Мета: навчити дітей сприймати і розуміти слово; розвивати культуру мовлення, почуття особистої відповідальності за збереження та збагачення рідної мови; виховувати любов до української  

мови, бажання досконало її знати.

Форма проведення: мовознавчі турніри.

Обладнання: портрети видатних українських поетів і письменників, вислови про мову, рушники.

Хід заходу:

Підготовлений учень виразно читає вірш Д. Білоуса «Якщо з українською мовою».

Слово вчителя. Любі друзі! 9 листопада – День української писемності та мови. Це свято вшановує вся наша держава. Сьогодні ми зібрались, щоб вшанувати нашу рідну мову, бо вона – життя духовного основа. Опановувати мову людина починає з дня народження. Спочатку – прислухається до слів матері, рідних, згодом – вимовляє звуки, склади, слова. Протягом життя – змалку й до останнього подиху – людину супроводжує мова. Наша мова прекрасна, бо писалась людьми із гарячими серцями: Лесею Українкою, М. Рильським, П. Тичиною, В. Симоненком, Т. Шевченком, І. Франком та багатьма іншими митцями. Вони всі прагнули, щоб мова огорнула всю Україну.

Пропоную вашій увазі переглянути презентацію «День української писемності та мови».

Сьогодні ми вшануємо нашу рідну українську мову та проведемо свято, приурочене до Дня української писемності й мови. Свято наше буде проходити у вигляді мовних конкурсів, і ми побачимо, наскільки наші учні знають українську мову. Отже, зустрічайте наші команди.

Оцінювати команди буде наше високоповажне журі.

Кожен конкурс оцінюють у п’ять балів. Отже, починаємо!

Презентація. Кожна команда презентує себе, оголошує свою назву, девіз та емблему.

І конкурс «Розминка»

Ведучий по черзі ставить запитання кожній команді. Оцінюють швидкість  і точність відповіді.

Запитання.

1.       Скільки букв в українському алфавіті? (Тридцять три)

2.       Скільки голосних звуків в українській мові? (Шість)

3.       Скільки приголосних звуків в українській мові? (Тридцять два)

4.       Розділ науки про мову, який слова вивчає як частини мови. (Морфологія)

5.       Скільки службових частин мови в українській мові? (Три)

6.       Скільки самостійних частин мови в українській мові? (Шість)

7.       Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, то перед ним ставиться …(тире).

8.       Дібрати синонім до слова пасивний. (Бездіяльний)

9.       Антонім до слова сухий. (Вологий)

10.   Парний глухий звук до дзвінкого «д»? («т»)

11.   Парний глухий звук до дзвінкого «з»? («с»)

12.   Парний глухий звук до дзвінкого «г»? («х»)

13.   Люблять нас усі збирати після дощику в ліску, а як букву «г» відняти, будем плавати в ставку. (Гриби – риби)

14.   На неї птах сідає, вона його гойдає, а звук ви замініть – звірятком стане вмить. (Гілка – білка)

15.   Тече собі, хвилюється, навколишнім милується. А «р» на «н» змінити – то темно буде жити. (Річка – нічка)

ІІ конкурс «Як ми говоримо»

Дати якомога більше правильних відповідей – виправлень русизмів і

жаргонізмів.

Слова для 1-ої команди

v  блинчики - … (млинці)

v  прикинь - … (уявляєш)

v  бабки - … (гроші)

v  шарити - … (знати)

v  хавати - … (їсти)

Слова для 2-ої команди

v  комп - … (комп’ютер)

v  братан - … (товариш)

v  кайф - … (насолода)

v  облом - … (ліньки)

v  клубника - … (полуниця)

Слова для 3-ої команди

v  тєлік - … (телевізор)

v  бакси - … (долари)

v  блін - … (халепа)

v  базар - … (розмова)

v  прививка - … (щеплення)

ІІІ конкурс «Слово – не полова, язик – не помело»

Поєднайте частини мовознавчих прислів’їв.

Слово – не горобець, ..	а думки лукаві.
Більше слухай, ..	кусає, як гадюка.
Умій сказати, ..	і лід розмерзається.
Слова ласкаві, ..	ніж кулаками.
Щебече, як соловейко, а ..	а слово – душу.
Від теплого слова ..	умій змовчати.
Ліпше переконувати словами, ..	менше говори.
Шабля ранить тіло, ..	вилетить – не спіймаєш.

Гра з глядачами між конкурсами

1)      На слайдах зображені предмети і явища – треба їх назвати українською мовою.

2)      Гра «Алфавіт».

Кожен глядач по черзі називає слово на літери алфавіту: а, б, в, г і т. д. Перемагає той, хто останнім назве слово.

3)      Гра «Літери».

Дітям пропонують назвати слова, до складу яких входять:

дві літери а;

три літери а;

чотири літери а.

IV конкурс «Перевірте себе»

   Перекладіть словосполучення українською мовою.

Словосполучення для 1-ої команди

По приказу - … (за наказом)

На протяжении дня - …(протягом дня)

Принимать участие - … (брати участь)

Пришлось - … (довелося)

Заслуживать внимания - …(заслуговувати на увагу)

Словосполучення для 2-ої команди

Капризная погода - … (примхлива погода)

Отпуск по болезни - … (відпустка через хворобу)

Общественное мнение - …(громадська думка)

Поставить в пример - … (поставити за приклад)

Стечение обстоятельств - … (збіг обставин)

Словосполучення для 3-ої команди

Между прочим - … (між іншим)

Оставить в покое - … (дати спокій)

С давних пор - … (віддавна)

На повестке дня - … (на порядку денному)

Подписка - … (передплата)

V конкурс «Правописна селекція»

Кожна команда отримує чотири картки, на кожній з яких надруковано по 10 слів. Завдання полягає в тому, щоб знайти якнайшвидше картку, на якій містяться слова, передані без орфографічних помилок.

Картки до теми «Апостроф»

Картка № 1

В’яз, духмяний, комп’ютер, здоров’я, нявкати, сп’яніти, возз’єднання, в’юн, нюхати, цв’ях.

Картка № 2

Священний, під’їзд, цямрина, моркв’яний, п’янкий, з’юрмитися, дрючок, б’юро, подвір’я, в’язниця.

Картка № 3

Різдв’яний, деревяний, з’їсти, п’юпітр, солов’їний, п’ятниця, верф’ю, ляскіт, м’яч, з’явитися.

Картка № 4

Арф’ярка, м’ясо, підйом, дюшес, в’юнкий, п’ятка, свято, під’юджувати, буряк, коньяк.

VI конкурс «Диктор»

Представники кожної команди мають проказати скоромовки. Члени якої команди краще їх проговорять, та команда і переможе в цьому конкурсі.

ü  Ти, малий, скажи малому, хай малий малому скаже, хай малий теля прив’яже.

ü  Ніс Гриць пиріг через поріг, став на горіх – упав на поріг.

ü  Хитру сороку впіймала морока, а на сорок сорок – сорок морок.

Слово вчителя. Доки високоповажне журі підбиває підсумки конкурсних змагань, давайте послухаємо пісню про українську мову.

Журі оголошує загальний рахунок.

Слово вчителя. Вітаємо бурхливими оплесками команду – переможницю, а інших просимо не засмучуватися , адже ви сьогодні гідно боролися, та вам трішки не пощастило. Дякуємо нашим вболівальникам, які підтримували учасників, а також шановному журі, яке справедливо оцінювало відповіді наших конкурсантів.

Підготовлений учень виразно читає вірш.

Мова – краса спілкування,

Мова – як сонце ясне,

Мова – то предків надбання,

Мова – багатство моє.

Мова – то чиста криниця,

Де б’є, мов сльоза, джерело,

Мова – то наша світлиця,

Вона, як добірне зерно.

Мова – державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни –

Мову, як матір, любіть.

(заходи  підготували вчителі  української мови і літератури

Першотравенської ЗШ№2 Сапожнікова Т.Г., Колесникова Т.В.,  Нехаєва С.Г., Семенюта О.А.)