«Ти наше диво калинове…»

У Першотравенській загальноосвітній школі  №2 пройшов тиждень української мови і літератури. У ньому взяли участь всі учні 5-11 кл. Було проведено багато пізнавальних і різноманітних заходів.  Особливо цікавими для учнів були загальношкільний флешмоб «Говориш українською? Так!»; проекти «Відчуй смак українського!» 9 кл.,  «Мова наша калинова» 7 кл.;  квест    «Стежками мовознавства» 8 кл.,  лінгвістична гра «Буду я навчатись мови золотої» 6 кл. Сподіваємось, що наші учні будуть ще більше любити рідну мову.   

 

 

Тиждень української мови і літератури

 

План проведення   

Тижня української мови  і літератури

«Ти - наше диво калинове…»  (09.11 -17.11.17 н. р.)

 1. Відкриття тижня. Інформаційні хвилинки про День української писемності та     мови. (09.11.17 всі класи)   

 2. Участь у Всеукраїнському радіодиктанті Національної єдності  (09.11.17  8-9  кл. )

 3. Участь у  загальношкільному флешмобі «Говориш українською? Так!» (09.11.17 всі вчителі)

 4.Виставка стіннівок  ілюстрацій «Мова – душа народу»  

(5-11 кл. протягом тижня всі вчителі)  

 5. Проект «Мова наша калинова»  (10.11.17  7 кл.  вч. Семенюта О.А.)

 6. Мовознавча гра «Що? Де? Коли?» (10.11.17 6 кл.  вч. Сайгак Ю.П.)

 7. Участь у міській олімпіаді з української мови і літератури  (11.11.17 8-11 кл.)

 8. Мовно –літературна пізнавальна гра «Дивослово» (13.11.17 6 кл. вч. Сапожнікова Т.Г.)

 9. Квест «Стежками мовознавства» (14.11.17 8 кл.   вч. Колесникова Т.В.)

10. День усної народної творчості (14.11.17 11-Б кл. для початк. кл. вч. Нехаєва С.Г.)

11. Участь у міському конкурсі з української мови ім. Петра Яцика (15.11.17 5-11 кл. всі вчителі)

 12. Квест-гра «Подорож у країну  Мовознавства» (15.11.17  8 кл. вч. Новікова Д.Є.)

 13.  Лінгвістична гра «Буду я навчатись мови золотої» (16.11.17 вч. Нехаєва С.Г.)

 14.Інтелектуальна гра «Наша мова солов’їна»  (16.11.17  5 кл.  вч. Новікова Д.Є.) 

15. Конкурс «О слово рідне» (17.11.17 6-Б кл. вч. Нехаєва С.Г.)

16. Проект «Відчуй смак українського!»  (17.11.17 9-Б, 9-В кл.  вч. Кірієнко О.О., Сапожнікова Т.Г.)  

ВСЕУКРАЇНСЬКА УКРАЇНОЗНАВЧА ГРА “СОНЯШНИК”

VIIІ ВСЕУКРАЇНСЬКА УКРАЇНОЗНАВЧА ГРА “СОНЯШНИК” ВІДБУДЕТЬСЯ 1 БЕРЕЗНЯ 2018 РОКУ

Реєстрація учасників у грі - з 01.09.2017 р. до 31.01.2018 р. Для реєстрації користуйтеся програмою реєстрації («Вхід на персональну сторінку координатора»).

Розмір оргвнеску за участь у грі становить:

·        — до 200 учасників зі школи/об’єднання – 17,00 грн. з одного учасника

·        — 201-400 учасників зі школи/об’єднання – 16,50 грн. з одного учасника

·        — понад 400 учасників зі школи/об’єднання – 16,00 грн. з одного учасника

Оплата оргвнеску до 31 січня 2018 року.

 Звертаємо Вашу увагу на те, що IХ Всеукраїнська українознавча гра «Соняшник»—2018 проводиться відповідно до:

— наказу Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 12.10.2012 року № 1101 «Про затвердження положень про Всеукраїнську українознавчу гру «Соняшник», Всеукраїнський конкурс фахової майстерності для вчителів – україністів «Соняшник – учитель» та Міжнародну природознавчу гру «Геліантус», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2012 року за № 1811/22123. З текстом наказу можна ознайомитися на сайті Верховної Ради України  у розділі "Законодавство", Міністерства освіти і науки України . 

Методичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації з української мови

       Загальні питання проведення державної підсумкової атестації в 9 класі

Державна підсумкова атестація з української мови за курс базової школи у дев’ятому класі традиційно проводиться у формі текстуального диктанту, який є основною формою перевірки орфографічної (тобто уміння правильно писати слова на вивчені орфографічні правила і словникові слова, визначені для запам'ятовування) та пунктуаційної (тобто вміння використовувати розділові знаки відповідно до опрацьованих правил пунктуації) грамотності учнів. Також перевірці під час державної підсумкової атестації підлягає вміння дев’ятикласників належним чином оформлювати роботу.

Час написання роботи й обсяг текстів для диктанту

Обсяг текстів для контрольних диктантів чітко визначено чинною програмою з української мови: у дев’ятому класі це має бути текст на 140-160 слів (на перший показник слід орієнтуватися на початку навчального року, на другий – у його кінці). Для написання контрольного диктанту відводиться 30-35 хвилин. Оскільки державна підсумкова атестація з української мови триває одну астрономічну годину (тобто шістдесят хвилин) і не є рядовою контрольною роботою, а підсумовує знання, уміння й навички школярів за дев’ять років їхнього навчання, тому тексти державної підсумкової атестації містять по 165-185 слів (як самостійних, так і службових).

Методика проведення державної підсумкової атестації

з української мови в дев’ятому класі

Методика проведення диктанту є традиційною, узвичаєною, виробленою у своїх головних рисах, проте проведення державної підсумкової атестації у формі диктанту має певні особливості.

Вид роботи й назву тексту вчитель записує на дошці. Спочатку вчитель читає весь текст, після чого не дає ніяких пояснень щодо його змісту, правописних особливостей та тлумачення значень використаних у ньому слів (з огляду на те, що тексти адаптовано для навчальних потреб, у них практично відсутня так звана авторська пунктуація, немає діалектизмів, застарілих слів, складної зі значеннєвого погляду, а тому малозрозумілої для учнів лексики тощо). Учитель може давати тільки коментарі формального характеру, як-от: розміщення заголовку, запис автора чи джерела тексту та ін.

Після прочитання всього тексту вчитель читає перше речення повністю, а учні тільки уважно слухають його. Далі це саме речення диктується для запису частинами, причому кожна частина, як правило, читається тільки один раз (частиною в цьому випадку слід вважати словосполучення з двох-п’яти слів або частину складного речення приблизно з тією ж кількістю слів). Учитель може повторно прочитати частину речення, якщо вона велика за обсягом, у ній змінено нормативний порядок слів або під дією певних зовнішніх чинників учні недочули якогось слова або словосполучення). Після того як учні запишуть усе речення, його слід прочитати повністю повторно, щоб атестовані мали змогу перевірити записане.

У такий спосіб диктується кожне речення тексту. Учитель обов’язково вказує місце поділу тексту на абзаци. Після запису всього тексту він читає його ще раз від початку до кінця, роблячи паузи між реченнями, дещо триваліші від звичайних, і надаючи цим самим змогу учням ретельно перевірити написане й усунути можливі помилки. Текст слід диктувати виразно, відповідно до норм літературної мови, з правильним наголошуванням слів та інтонуванням звукового потоку, у такому темпі, щоб учні встигали вільно його записувати.

Після повторного читання всього тексту диктанти збираються. Часу для додаткової перевірки виділяти не слід: сумніви щодо правописного оформлення роботи учні повинні вирішувати в процесі написання.

Оформлення роботи

Окремого коментування потребують надтекстові та післятекстові записи. У верхній лівій частині титульної сторінки подвійного аркуша (в лінію) неодмінно ставиться штамп загальноосвітнього навчального закладу; на ньому зазначається дата). Починають робити записи на сьомому рядку титульної сторінки:

                                      Робота

                   на державну підсумкову атестацію

                            з української мови

                            за курс базової школи

                            учня (учениці) 9-А класу

(прізвище, ім’я та по батькові у формі родового відмінка)

         Рекомендується записувати автора чи джерело після тексту в наступному рядку праворуч з великої літери, не ставлячи після запису крапку (тобто оформлення такого запису має бути таким, як і в збірникові диктантів; зразки наводяться нижче).

         На другій сторінці на перших двох рядках записується вид роботи та назва тексту:

                                                         Диктант

                                               Скіфська пектораль    

         Після заголовків крапка не ставиться. Кількість слів у тексті в кінці роботи не зазначається.

Учні виконують роботу кульковою ручкою з синім (або його відтінками) чорнилом.

                                      Перевірка й оцінювання робіт

         Диктант, як це і визначено чинною програмою з української мови, оцінюється однією оцінкою на підставі таких критеріїв:

·        орфографічні та пунктуаційні помилки обраховуються разом і оцінюються однаково;

·        помилки в слові, яке повторюється в диктанті кілька разів, вважаються однією помилкою; помилки на те саме правило, але в різних словах та різних реченнях вважаються різними помилками;

·        розрізняють грубі та негрубі помилки; до негрубих помилок відносять: винятки з усіх правил; написання великої літери в складних власних назвах; правопис прислівників, утворених від іменників з прийменниками; у випадках, що вимагають розрізнення не і ні (у сполученнях на кшталт не хто інший, як....; не що інше, як...; ніхто інший не...; ніщо інше не...); заміна одного співвідносного розділового знака іншим); під час остаточного обрахунку помилок дві негрубі помилки вважаються однією грубою;

·        за наявності в диктанті більше п’яти виправлень оцінка знижується на один бал;

·        орфографічні та пунктуаційні помилки на правила, вивчення яких не передбачено шкільною програмою, виправляються, але не враховуються; також не враховуються помилки у відтворенні так званої авторської пунктуації.

                        Нормативи оцінювання диктанту

Бали	Кількість помилок
1	15-16 і більше
2	13-14
3	11-12
4	9-10
5	7-8
6	5-6
7	4
8	3
9	1+1 (негруба)-2
10	1
11	1 (негруба)
12	–

                             Дзвенять  Кобзареві  струни

І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій ,

Не забудьте пом'янути

Незлим  тихим  словом.

В історії кожного народу, серед її великих творців, є люди, імена яких оповиті невмирущою  любов’ю та славою. Таким самородком в українців є Тарас Григорович Шевченко, чия безсмертна спадщина – одна з найбільших вершин людського духу. Кобзар для України – не просто народний поет, якого доля обдарувала багатьма талантами. Він - національний пророк, апостол правди,  заступник знедолених, провидець.

 

         Традиційним  у Першотравенській загальноосвітній школі №2 на початку березня є проведення Шевченківського тижня. Так сталося і цього року.

         Учні  середніх  і  старших  класів  поринули  у  світ  літературної  спадщини  поета, випустивши  стіннівки «Літературна  спадщина  Т.Шевченка», а  серед  наймолодших  було  проведено  конкурс  малюнків  та  ілюстрацій.

        Цікавими  для дітей були літературознавча гра «Шевченкіана» (6 кл. вчитель Семенюта О.А.), літературна вікторина « Що я знаю про Т.Г.Шевченка» ( 7 кл. вчитель Колесникова Т.В.), конкурс знавців творчості письменника  «З Шевченком у серці» ( 8 кл. вчителі Сапожнікова Т.Г., Нехаєва С.Г.). Старшокласники взяли участь у  конкурсі творчих  робіт і презентацій «Тарасові шляхи». З учнями 5 класів була підготовлена і проведена літературно-музична композиція «Шевченко - провісник долі України» ( вчитель  Нехаєва С.Г.)

     Своєрідним  підсумком  Шевченківського  тижня  став  шкільний  конкурс  на  кращого  читця  творів  Кобзаря. Переможці - Пімонов  Микита, Нікулін Даниїл, Вінніченко Марія – візьмуть  участь  у  міському  конкурсі читців  і  поетів « Я  так  люблю  її, мою  Україну..».

     Минуло багато років від дня народження Т.Г. Шевченка — славного сина українського народу, але й сьогодні його слово живе між нами. Великий Кобзар  — це наша душа, наша мудрість, наша сила. Які б нещастя і муки не випадали на долю нашого народу, він вистоїть, якщо з ним буде Шевченко, його слово.

ВИХОВНИЙ ЗАХІД «СОБОРНІСТЬ І ЗЛАГОДА - УМОВИ ПРОЦВІТАННЯ УКРАЇНИ"

   Щасливі ми, що  народилися  на такій  чудовій, багатій, мальовничій землі - на нашій  славній  Україні! Тут жили наші  діди  і  прадіди, тут живуть  наші  батьки, тут корінь  давнього  роду  українського, що сягає сивої  давнини.
Так трапилось, що  протягом  багатьох  століть  розвитку  Україна не мала власної  державності  і  єдиної  території. Українські  земл і в різні періоди належали багатьом державам: найбільше  Росії, Литві, Речі  Посполитій, а потім  Польщі, Австро-Угорщині, а згодом   Румунії, Чехословаччині.
Та державне  відродження  України  розпочалося  ще за часів першої світової  війни.
У 1917 році у Наддніпрянській  Україні розпочалася національна революція. В  результаті неї було проголошено створення Української Народної  Республіки та обрано  першого  президента Михайла Грушевського.
Подібні  процеси  відбувалися і в Галичині. Згодом у жовтні 1918 року була  проголошена  Західно -Українська народна Держава на території Галичини, Північної  Буковини та Закарпаття. Головою Ради став Євген Петрушевич. А вже через рік, 22 січня 1919 року, у Києві відбулося урочисте  проголошення  злуки  Західно-Української  Народної Республіки в єдину  Українську  Народну  Республіку. Відбувалося  це  на  Софійській  площі в Києві. Її  заповнили десятки тисяч  жителів.
Від того часу воєдино  злилися  століттями  відірвані  одна від одної частини  єдиної  України. Відбулося  об‘єднання  українських  земель, а разом з тим – українських  традицій, звичаїв, мови, що мало велике історичне  значення  для  українського  народу.

  Про День Соборності України говорили на виховній годині учні 7-А класу.   Соборність – це символ. Символ боротьби за волю. Порозуміння між людьми. І часточка  надії  і  віри у майбутнє. Віримо, що територіальна  цілісність  України, скріплена кров’ю мільйонів незламних борців, навіки  залишатиметься  непорушною. Маємо  бути  свідомі  того, що  лише в єдності  дій та соборності душ можемо  досягти  величної  мети – побудови  економічно й духовно багатої, вільної й демократичної України, якою  пишатимуться  наші  нащадки.